Деякі з цих машин ще за часів своєї молодості тягнули за собою шлейф негативу, деякі набули його пізніше. І всі вони сьогодні – або предмет культу, або затребувані як діючий транспортний засіб. Як таке могло статись?
Про те, як в наш час можна скористатись “невдалими” автомобілями минулого, читайте в матеріалі РБК-Україна.
Фото: “Запорожець” першого покоління – ЗАЗ-965 (Ігор Широкун, РБК-Україна)
ЗАЗ-965 “Запорожець” (1960 – 1969 рр.)
З нього кепкували через його низьку ціну, маленькі розміри, через те, що двигун ззаду і через те, що він перегрівався влітку і ламався цілий рік і мало не що тижня. Минули роки, відкрилися кордони і з’ясувалося, що бути предметом неповаги – важка доля найдешевшого автомобіля будь-якої країни.
Тепер ми знаємо, що насправді він був найбільшим і найбагатшим серед однокласників, що ціна у 1000 пляшок горілки (1800 крб.) справді була дуже непоганою і що в технічному плані йому могли б позаздрити представники іменитих європейських брендів.
І що ламався і грівся він не з власної вини, а тому, що не мав професійного сервісу – бо не вистачало в країні на всіх СТО. А сьогодні ми його любимо не за це, а за те, що він – наший, рідний.
Єдине що можна закинути “Запорожцеві” сьогодні – за тисячу пляшок горілки добре збережений або правильно відреставрований екземпляр сьогодні вже не купити. І за дві, і за три теж.
Фото: у 1998 р. Daewoo Motors створила модель “Ланос” для завоювання світового ринку. В цілому вийшло непогано. (Daewoo Motors)
Daewoo Lanos (1998-2017 рр.)
Важко сказати, чому раптом на початку другого десятиліття ХХІ ст. Lanos припинив подобатись громадськості: від нього почали відмовлятись навіть пасажири бюджетних служб таксі. Між тим, трохи раніше “Ланос” аж 16 років (!) був лідером українського ринку – доступним і цілком сучасним автомобілем, причому навіть не завжди бюджетного сегменту.
Спочатку Lanos був задуманий як всесвітня модель корейського концерну Daewoo, потім він став моделлю американського концерну General Motors, і вироблявся на заводах GM і партнерів у п’яти країнах.
Восени 2008 року Lanos запрацювало повномасштабне виробництво моделі у м. Запоріжжі. Причому – під брендами ZAZ i Chevrolet, залежно від країни, куди вона експортувалася. Величезна заслуга зазівців у тому, що вони втримати баланс доступної ціни та прийнятної якості – Lanos беззастережно став народним автомобілем.
Ще 5 років після припинення виробництва на ЗАЗі “Ланос” залишався лідером ринку в Україні – тільки вже вторинного. З серйозних мінусів, які йому можна пред’явити сьогодні – відсутність електронних систем у більшості комплектацій і старомодний незручний салон з низькими дверними прорізами.
Фото: окремі екземпляри ЛАЗ-695 і сьогодні служать людям (Андрій Хомич)
Автобус ЛАЗ-695 (1956-2002 рр.)
Випадкові люди таврують автобус ЛАЗ львівського виробництва і як “скотовоз”, і як “душогубку”, мовляв, і бензином у ньому смерділо, і вихлопними газами, і спека у ньому, і “кістки витрушує”.
Але хто користувався ЛАЗами в період їхнього розквіту, знає, що це була швидка і дружня до пасажирів машина із зручним салоном і що нічим у ньому не смерділо. І що його спеціально спроектована ходова була м’якою і комфортабельною – особливо якщо порівняти з деякими сучасними маршрутками.
Між іншим, ЛАЗ-695 у його кількох модифікаціях є наймасовішим автобусом в Європі.
Фото: педальні автомобілі 1960-х були сумнівними з точки зору теперішніх дітей (архивне фото)
Педальний Studebaker (1960-1973 рр.)
Вже у ХХІ столітті серед автомобільних фанатів став культовим дитячий педальний автомобільчик, який продавався свого часу і в українських магазинах.
З теперішньої точки зору це був суворий і безкомпромісний транспорт: повністю сталевий, важкий (15 кг!), незграбний на ходу, дорогий (25 крб.), а ще некомфортний і тісний: як водій трохи підростав, його коліна починали боляче впиратися у кромку залізного торпедо.
Принциповий недолік з точки зору сучасних дітей – машина не їде сама, вона не має електромотора і батареї. Натомість дітям-шістдесятникам доводилося тиснути дві педалі – знов таки сталеві. Цікаво, що випускався педікар на дорослому автозаводі АЗЛК, а зовні наслідував американську модель Studebaker Champion 1950 р.
В наш час дитячі “Студери” колекціонують дорослі дядьки, гарний екземпляр коштує не менше 1000 доларів, а до послуг тих, хто хоче відновити цю перлину минулого самотужки – повний вибір новоробних запчастин.
Фото: компактний ЛуАЗ-969 був унікальним за сполученням ціни і позашляхових можливостей (ЛуАЗ)
ЛуАЗ-969 “Волинянка” (1966-2002 рр.)
Парадоксальний автомобіль, який з одного боку був ламким і недовговічним, але з іншого – будучи унікальним всюдиходом, не мав аналогів і конкурентів. Чому користується попитом і дотепер.
Причому йдеться не про фанатів ретротехніки, а про людей, яким цей вінтажний всюдихід потрібен для діла – щоб їздити там, де може проїхати хіба що позашляховик ціною у десятеро дорожче.
В наш час цю машину дуже непросто підтримувати на ходу, але мешканці гірської місцевості, рибалки, мисливці та мандрівники вдаються до імплантації чужорідних моторів, деталей ходової та салону.
Тепер знайти гарний ЛуАЗик в неспотвореному стані дуже непросто, хоча бажаючих чимало, тож ціни на “Волинянку” кусаються.
Висновок
Народну любов важко зрозуміти і тим більше передбачити. Це стосується не тільки вітчизняних автомобілів – в багатьох країнах світу в предмет культу часто підносять саме найпростіші і невиразні моделі минулого. Можливо, це ми так вибачаємось за те, що не оцінили ту чи іншу модель в ту пору, коли це було для неї важливо?
Раніше в нашій публікації ми розповідали автомобілістам, за якими ознаками обирати надійний вживаний автомобіль.
Також у наших публікаціях нещодавно ми застерігали споживачів від п’яти грубих помилок, які роблять автомобілісти при виборі типу кузова.
А про три найефективніші прийоми обману клієнтів на СТО ми розповідали в нашому окремому матеріалі.
При підготовці статті були використані матеріали Autocentre, Autobild Україна та LAZ-legend.
