Уряд Данії створив “нічну варту” для моніторингу заяв і дій президента США Дональда Трампа.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням The Guardian.
Як пише видання, спеціальна команда працює в Міністерстві закордонних справ Данії з 17:00 до ранку, відстежуючи всі публічні заяви та переміщення Трампа, поки Копенгаген спить.
О 7:00 ранку “нічна варта” готує та розсилає звіт уряду та відповідним відомствам про те, що сталося за ніч.
За даними ЗМІ, така практика з’явилася після дипломатичної напруги між Копенгагеном і Вашингтоном навесні, коли Трамп погрожував взяти під контроль Гренландію.
У МЗС Данії пояснили, що саме ситуація навколо острова та значна різниця в часі зі США стали ключовими причинами запровадження нічного моніторингу.
“Справедливо буде сказати, що ситуація в Гренландії та різниця в часі між Данією та Сполученими Штатами були досить важливим фактором, що сприяли запровадженню цієї домовленості навесні”, – повідомили джерело близьке до міністерства закордонних справ.
Що відомо про Гренландію
Гренландія – острів між Північно-Льодовитим та Атлантичним океанами, понад 80% її території покрито льодом.
Протягом останніх 300 років острів перебував під колоніальним управлінням Данії та Норвегії, іноді одночасно обох країн.
Під час Другої світової війни Гренландія формально отримала незалежний статус, а США та Канада контролювали її стратегічно: американські ВПС використовували острів як військову базу.
Після війни острів повернули під управління Данії, скасувавши колоніальний статус.
Нині Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія, має власний уряд та представництво в данському парламенті. Водночас американська база на острові залишається.
Зазіхання Трампа на Гренландію
Наприкінці свого першого президентського терміну Дональд Трамп намагався придбати Гренландію, але Данія відмовилася продавати острів, як і 80 років тому.
Після повернення до Білого дому в січні 2025 року Трамп заявив, що США мають взяти під контроль Гренландію з міркувань національної та міжнародної безпеки.
Ця ініціатива була категорично відкинута не лише Гренландією, а й Данією за підтримки інших європейських країн.
У відповідь на дії президента США на острові пройшли протести, а в серпні 2025 року прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен різко засудила спроби близького оточення Трампа впливати на політичні процеси в Гренландії.
У жовтні Фредеріксен припустила, що Трамп, можливо, тимчасово забув про острів, але може знову проявити інтерес до його приєднання до США.
А нещодавно ЗМІ писали, що після зазіхань Трампа Данія посилила оборону Гренландії.
